Словник синонімів української мови. 2014.
суперник — а, ч. 1) Той, хто прагне перемогти, перевершити кого небудь у чомусь. || Один із учасників спортивного змагання, гри. || Той, хто, поряд з іншим, домагається кохання якої небудь жінки. 2) перен. Той, хто має однакові з ким небудь якості,… … Український тлумачний словник
суперник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
супірець — суперник, конкурент [III] … Толковый украинский словарь
компетитор — суперник, співпретендент … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
конкурент — рента, ч. Рс. 1. Суперник, який старається про дівчину. 2. Суперник у боротьбі за кращі наслідки … Словник лемківскої говірки
СОПЕРНИЧАТЬ — с кем (от пря), соревновать, состязаться, соискать, тягаться, совместничать, стараться опередить или предупредить, победить, силиться захватить преимущество; бороться, вступать с кем за что либо в борьбу. Соперничать в знании, в науке; в ловкости … Толковый словарь Даля
агоніст — I а, ч. 1) М яз, який скорочується і діє у протилежному напрямку порівняно з іншим м язом, антагоністом. 2) Будь який лікарський засіб, який розширює спектр дії або полегшує дію іншого засобу. II а, ч. 1) Учасник змагань; суперник; претендент на… … Український тлумачний словник
одноколовий — а, е. Що передбачає одну зустріч з кожним із суперників (про спортивні змагання). Одноколові матчі … Український тлумачний словник
прориватися — I а/юся, а/єшся, недок., прорва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. || Утворюватися внаслідок розриву (про дірку). || Руйнуватися від сильного тиску, напору … Український тлумачний словник
противник — а, ч. 1) Той, хто вороже, негативно ставиться до кого , чого небудь, протидіє комусь, чомусь. 2) збірн. Вороже військо, ворожі збройні сили; ворог. 3) Той, хто виступає проти іншого у бійці, поєдинку і т. ін. || Суперник у спортивному змаганні,… … Український тлумачний словник
